Владелец транспортных компаний Autolux и Ecolines Андрис Подгорнийс рассказывает о настоящем и перспективах междугородних автобусных перевозок в Украине.

 

КАРАНТИН: КОГДА ВЗДОХНЁМ СВОБОДНО?

– В какую сторону сегодня движется – и движется ли – отрасль автобусных перевозок в нашей стране?

– Сегодня, в конце карантинного периода, движение уже началось: люди едут, однако пассажиропоток на 50% меньше аналогичного периода прошлого года. Мы стараемся вывести перевозки на прежний уровень – ведь без транспорта всем недостаёт заметной доли нормальной активной жизни: люди не могут отправиться на работу, в гости, в командировку, даже просто отдохнуть и поездить по нашей прекрасной стране. Поэтому с первого же дня, когда было получено разрешение на перевозки, мы запустили рейсы по Украине. Чтобы оживить рынок, мы предоставили пассажирам значительные скидки и выгодные акции. С нынешним пассажиропотоком, понятно, мы работаем в убыток: для рентабельности необходимо, чтобы заполняемость автобусов была на уровне 70-80%.

– Что изменится для перевозчиков и пассажиров в около- и поствирусную эпоху?

– Сегодня всё окутано неизвестностью. Знаете, бывают кризисные времена, когда всё плохо, но хотя бы понятно, каковы тенденции. А теперь ничего не понимают ни перевозчики, ни пассажиры: поедут ли автобусы или нет, возобновят ли ограничения или нет, будут ли пассажиры или нет. И это – самая большая проблема для обеих сторон. Мы сейчас не понимаем, какой запрос у нашего клиента, готов ли он ехать и куда. Но стараемся предоставить выигрышные варианты.

Главное для нас в эти дни – доказать клиенту всеми возможными способами, что перевозки безопасны. В том числе, например, что мы везём 30 пассажиров в автобусе, рассчитанном на 60 мест. Экипажи тщательно проинструктированы касаемо всех профилактических средств, в автобусах работают кондиционеры – мы ручаемся, что поездка с нами не опаснее похода в магазин.

– Какие направления вы сейчас открыли?

– Только те, в которых мы уверены. Пожалуй, есть спрос на западные направления, – например, во Львов, но туда мы не едем, ожидая безопасного порога эпидемиологической обстановки. Поэтому наши автобусы сегодня держат курс из Киева в Одессу, Запорожье, Харьков (через Полтаву), Херсон и Кропивницкий.

– Есть и другие аспекты безопасности перевозок, актуальные для всех времён. Что вы предпринимаете в этом плане?

– Мы всегда кропотливо подходим к подготовке и дисциплине водителей: жесточайшим образом проверяем скоростной режим и манеру вождения. Сегодня, в период ограничений, за руль сажаем только тех водителей, которые имеют высший рейтинг по нашей внутренней классификации и проявили себя безупречно. Но вирус пройдёт – а вот вопросы безопасности останутся. Поэтому перед каждым рейсом водители проходят бдительный медицинский контроль с использованием современного оборудования, способного определить уровень усталости, скорость реакции и множество прочих параметров.

– Каким образом вы проверяете водителей: у вас есть ревизоры или на выручку приходит техника?

– Разумеется, мы используем самые современные системы телематики! Каждый из наших автобусов буквально нашпигован новейшей электроникой, которая учитывает всё: насколько деликатно водитель выполняет повороты, как плавно он разгоняет и останавливает автобус, старается ли он минимизировать тряску на дорожных неровностях. Причём для анализа собранных данных даже не нужен человек: компьютерная программа сама вовремя увидит все огрехи любого водителя и незамедлительно о них сообщит. И если есть проблема, то водитель отправляется на переэкзаменовку в отдел безопасности.

– Каков средний возраст вашего автопарка? Какие критерии вы предъявляете при приобретении новой техники?

– У нас есть как совершенно новые автобусы, так и хорошо зарекомендовавшие себя машины с длительным ресурсом: скажу честно, у современной техники он становится меньше. Так что средний возраст нашего парка – 5–6 лет. По новым закупкам отдаём предпочтение немецким производителям: MAN, Neoplan, Setra. Это качественные машины с высоким комфортом и умной бортовой электроникой.

– Где вы обслуживаете свои автобусы?

– Мы построили на одесском направлении собственную сервисную станцию – крупную, современную, хорошо оснащённую. Она позволяет проводить любые работы по регулярному обслуживанию и ремонту в полном соответствии с техническими регламентами производителя, так что и мы, и водители, и пассажиры можем быть уверены в исправности каждого автобуса.

АВТОПЕРЕВОЗКИ В УКРАИНЕ: НЕВЫНОСИМАЯ ЛЁГКОСТЬ БЫТИЯ

– Наболевшая тема – нелегальные перевозчики. Мешают ли они вам и борется ли с ними государство?

– Проблема нелегального рынка, с нашей точки зрения, в первую очередь в том, что они не платят налоги. В остальном – если есть такие перевозчики, значит, они востребованы определённой долей потребителей. Согласен пассажир ехать в переделанном где-то в гаражах грузовом фургоне, без кондиционера, на тесных сиденьях, но вдвое дешевле – что ж, таков его выбор. Мы с каждого проданного билета неукоснительно отдаём государству 20%, а также возим бесплатно льготников, за которых не получаем от державы ровным счётом ничего. Нелегалы не отдают в бюджет ни копейки, получая «серый нал», и льготников выдворяют. Однако вы понимаете, что это не может происходить без участия третьих лиц – собственно, тех, кто получает свою долю от незаконных перевозок, хотя по служебному призванию должен с ними бороться.

Кроме того, нелегалы дезорганизуют движение в городах – ведь, как правило, они устраивают стоянки в стихийных местах, зачастую запрещённых Правилами дорожного движения. Так что, выезжая из Киева и видя два запаркованных ряда на Теремках или на Харьковской, – вы понимаете, кого за это благодарить.

– Отечественные автовокзалы: насколько они сейчас соответствуют потребностям пассажиров и что в них необходимо менять?

– Вокзалы – это удивительная история, которая напрямую переплетена с нелегальными перевозками. Автостанциям выгодно работать именно с нелегалами. Мы платим за заезды на вокзалы – но с этих денег им необходимо платить «белые» зарплаты и абсолютно все налоги. Ни одно из предприятий в этом не заинтересовано: им приятнее получить от нелегалов всё тот же «серый нал» и не иметь никакого легального оборота средств.

Хорошо, когда в городе больше одной автостанции – тогда они начинают конкурировать между собой за перевозчика. Но когда в городе единственный автовокзал, пиши пропало: он начинает всем диктовать дикие нерыночные условия. Сейчас государство пытается стимулировать открытие перевозчиками собственных автостанций, однако нам это отнюдь не всегда привлекательно. Поэтому мы стараемся находить взаимовыгодные условия со всеми автовокзалами, с которыми работаем. Но это не легко.

– Состояние дорог и в целом инфраструктуры в Украине крайне далеко от европейского. Оцениваете ли вы реальные убытки от этого фактора?

– С точки зрения ремонта автобусов это +30% к стоимости эксплуатации такой же машины в Европе. На некоторые направления мы физически не можем поставить хорошие современные автобусы, ибо они смогут сделать по ним максимум 5 рейсов туда и обратно, а затем встанут на дорогой ремонт. Наши наиболее комфортабельные и вместительные двухэтажные автобусы сегодня могут работать только на трёх линиях: Харьков, Львов и Одесса. А вот, например, зимой в Запорожье у нас держит курс немолодой, но прочный автобус, в котором мало электроники и пластика, но много крепкого железа.

– Есть ли ещё перспективы и резервы в открытии новых направлений по Украине?

– Конечно, мы постоянно над этим работаем. Мы очень заинтересованы в открытии рейсов из Киева в Чернигов, однако сталкиваемся с большими сложностями – черниговские власти не могут согласовать нам заезды на вокзалы, постоянно требуют менять разрешения на перевозки и т.п.. К курортному сезону, который, надеемся, всё же состоится, хотим запустить маршруты в Мариуполь и Бердянск, линию Харьков–Запорожье–Днепр–Одесса. Причём мы готовы к расширению – в этом году купили 15 новых автобусов.

КОНКУРЕНЦИЯ ЗА ПАССАЖИРА: ЗАЛОГИ УСПЕХА

– Вы активно развиваете продажу билетов онлайн. Каких успехов достигли?

– Сегодня каждый второй билет мы продаём через Интернет – на сайте либо в мобильном приложении. Причём мы запустили онлайн-продажи ещё 15 лет назад. С каждым годом популярность такой формы продажи билетов будет расти, но потолком в Украине считаем 80%.

– Какова аудитория ваших пассажиров? Чего ожидает клиент от перевозчика?

– Мы постоянно стремимся обозначить и сгруппировать нашу аудиторию, однако она максимально разнообразна: фактически это всё население Украины. С нами едут и деловые люди, и бабушки с внуками, и селяне, и отдыхающие – возрастом от млада до велика. Транспорт нужен всем! Но как достичь того, чтобы он подходил всем, кто желает им воспользоваться? Именно поэтому мы собираем такой набор инструментов, качеств, показателей перевозки, чтобы угодить каждому пассажиру. Прежде всего это комфорт и безопасность. Все наши автобусы современны и исправны, оборудованы кондиционерами, туалетами и приличными развлекательными системами, имеют на борту скоростной Интернет и бесплатные кофематы.

– Как часто попадаются проблемные пассажиры?

– Представьте себе – каждый день! Обычно это граждане в изрядном подпитии: увы, в отечественном менталитете упорно бытует представление, что именно алкоголь лучшим образом скрасит поездку. Доходит до того, что откровенно нетрезвые пассажиры буквально ложатся под колёса автобуса, если водитель отказывается их пускать в салон! А полиция почему-то разводит руками: она упорно отказывается считать автобус  общественным местом и заявляет, что пьяный в салоне – сугубо проблема перевозчика.

– Как нынче обстоят дела с вандализмом?

– Сегодня мы практически решили эту проблему, установив в каждом автобусе по нескольку камер наблюдения, работающих в онлайн-режиме. Ранее были случаи, когда некоторые предприимчивые граждане умудрялись демонтировать дисплеи развлекательной медиасистемы. Но что с ними делать дальше, ведь они неработоспособны без специальной программной оболочки!

– Вы конкурируете с другими видами транспорта – с железной дорогой, авиацией?

– Обязательно! Причём сегодня, в коронавирусную эпоху, наш основной конкурент – личный автотранспорт. У каждого из видов транспорта есть свои преимущества и свои виды борьбы: кто-то кик-боксёр, кто-то тяжеловес. Мы пытаемся найти выигрышные решения по завоеванию пассажиров. В какой-то из моментов времени мы побеждаем в этой гонке, в какой-то – проигрываем, и это нормально.

– В чём выиграет ваш пассажир, например, по сравнению с авиацией?

– Давайте считать время путешествия по пути из Киева в Одессу. Чтобы добраться до столичного аэропорта, вам обычно понадобится не менее полутора часов. Ещё столько же уйдёт в терминале на прохождение всех нудных процедур контроля. Полёт – от посадки в самолёт до выхода из него – тоже займёт аналогичное время. Наконец, нужно ещё выехать из аэропорта в Одессу. Поездка на нашем автобусе займёт практически те же 6,5–7 часов – однако, думаю, без присущей аэропортам суеты и заморочек. И при этом наш «бизнес-класс» – поездка в автобусе VIP-класса – втрое дешевле перелёта обычным экономом. А провоз багажа у нас и вовсе безлимитный. Вот вам и выигрыш!

 

З карантину на курорт: як оживають автобусні перевезення 

Свобода пересування: сьогодення і майбутнє автобусних перевезень 

Власник транспортних компаній Autolux і Ecolines Андріс Подгорнійс розповідає про сьогодення та перспективи міжміських автобусних перевезень в Україні.

 

КАРАНТИН: КОЛИ ЗІТХНЕМО ВІЛЬНО?

– В яку сторону сьогодні рухається – і чи рухається – галузь автобусних перевезень в нашій країні?

– Сьогодні, в кінці карантинного періоду, рух вже почався: люди їдуть, проте пасажиропотік на 50% менше аналогічного періоду минулого року. Ми прагнемо вивести перевезення на колишній рівень – адже без транспорту всім бракує помітна доля нормального активного життя: люди не можуть відправитися на роботу, в гості, у відрядження, навіть просто відпочити та поїздити по нашій прекрасній країні.Тому з першого ж дня, коли було отримано дозвіл на перевезення, ми запустили рейси по Україні. Щоб оживити ринок, ми надали пасажирам значні знижки та вигідні акції. З нинішнім пасажиропотоком, зрозуміло, ми працюємо в збиток: для рентабельності необхідно, щоб автобуси були заповнені на рівні 70-80%.

– Що зміниться для перевізників і пасажирів в около- тапоствірусну епоху?

– Сьогодні все оповито невідомістю. Знаєте, бувають кризисні часи, коли все погано, але хоч би зрозуміло, які тенденції. А тепер нічого не розуміють ні перевізники, ні пасажири: чи поїдуть автобуси чи ні, чи відновлять обмеження чи ні, чи будуть пасажири чи ні. І це – найбільша проблема для обох сторін. Ми зараз не розуміємо, який запит у нашого клієнта, чи готовий він їхати і куди. Але прагнемо надати виграшні варіанти.

  Головне для нас в ці дні – довести клієнтові всіма можливими способами, що перевезення безпечні. У тому числі, наприклад, що ми веземо 30 пасажирів в автобусі, який розрахований на 60 місць. Екіпажі ретельно проінструктовані стосовно всіх профілактичних засобів, в автобусах працюють кондиціонери – ми ручаємося, що поїздка з нами не небезпечніше похід в магазин.

– Які напрями ви зараз відкрили?

– Лише ті, в яких ми впевнені. Мабуть, є попит на західні напрями, – наприклад, до Львова, але туди ми не їдемо, чекаючи безпечного порогу епідеміологічної обстановки. Тому наші автобуси сьогодні тримають курс з Києва до Одеси, Запоріжжя, Харкова (через Полтаву), Херсона і Кропівніцького.

– Є також інші аспекти безпеки перевезень, актуальні для всіх часів. Що ви робите в цьому плані?

– Ми завжди ретельно уважні до підготовки і дисципліни водіїв: пильно перевіряємо швидкісний режим і манеру водіння. Сьогодні, в період обмежень, за кермо садимо лише тих водіїв, які мають вищий рейтинг по нашій внутрішній класифікації та проявили себе бездоганно. Але вірус пройде – а ось питання безпеки залишаться.Тому перед кожним рейсом водії проходять пильний медичний контроль з використанням сучасного устаткування, здатного визначити рівень втоми, швидкість реакції та безліч інших параметрів.

– Яким чином ви перевіряєте водіїв: у вас є ревізори або на виручку приходить техніка?

– Звісно, ми використовуємо найсучасніші системи телематики! Кожен з наших автобусів буквально нашпигований новітньою електронікою, яка враховує все: наскільки делікатно водій виконує повороти, як плавно він розганяє і зупиняє автобус, чи старається він мінімізувати трясіння на дорожніх нерівностях.Причому для аналізу зібраних даних навіть не потрібна людина: комп’ютерна програма сама вчасно побачить всі огріхи будь-якого водія і негайно про них повідомить. І якщо є проблема, то водій вирушає на переекзаменовку у відділ безпеки.

– Який середній вік вашого автопарку? Які критерії ви пред’являєте при придбанні нової техніки?

– У нас є як абсолютно нові автобуси, так і машини, що добре зарекомендували себе, з тривалим ресурсом: скажу чесно, в сучасної техніки він стає менше. Отже середній вік нашого парку – 5–6 років. При нових закупівлях віддаємо перевагу німецьким виробникам: MAN, Neoplan, Setra. Це якісні машини з високим комфортом і розумною бортовою електронікою.

– Де ви обслуговуєте свої автобуси?

– Ми побудували на одеському напрямі власну сервісну станцію – велику, сучасну, добре оснащену. Вона дозволяє проводити будь-які роботи по регулярному обслуговуванню і ремонту в повній відповідності до технічних регламентів виробника, так що й ми, і водії, і пасажири можемо бути впевнені в справності кожного автобуса.

 

АВТОПЕРЕВЕЗЕННЯ В УКРАЇНІ: НЕСТЕРПНА ЛЕГКІСТЬ БУТТЯ

– Наболіла тема – нелегальні перевізники. Чи заважають вони вам і чи бореться з ними держава?

– Проблема нелегального ринку, на наш погляд, в першу чергу в тому, що він не платить податки. А взагалі – якщо є такі перевізники, значить, вони зажадалися певною долею споживачів. Коли пасажир згоден їхати в переробленому десь в гаражах вантажному фургоні, без кондиціонера, на тісних сидіннях, але удвічі дешевше – що ж, такий його вибір. Ми з кожного квитка неухильно віддаємо державі 20%, а також возимо безкоштовно пільговиків, за яких не отримуємо від держави зовсім нічого. Нелегали не віддають до бюджету ні копійки, отримуючи «сірий нал», і пільговиків видворяють. Проте ви розумієте, що це не може відбуватися без участі третіх осіб – власне, тих, хто отримує свою долю від незаконних перевезень, хоча по службовому покликанню має з ними боротися.

Крім того, нелегали дезорганізують рух в містах – адже, як правило, вони облаштовують стоянки в стихійних місцях, часто заборонених Правилами дорожнього руху. Отже, якщо ви, виїжджаючи з Києва, бачите запарковані ряди на Теремках або на Харківській, – ви розумієте, кому за це дякувати.

– Вітчизняні автовокзали: наскільки вони зараз відповідають потребам пасажирів і що в них необхідно міняти?

– Вокзали – це дивна історія, яка безпосередньо переплетена з нелегальними перевезеннями. Автостанціям вигідно працювати саме з нелегалами. Ми платимо за заїзди на вокзали – але з цих грошей їм необхідно платити «білі» зарплати та абсолютно всі податки. Жодне з підприємств в цьому не зацікавлено: їм приємно отримати від нелегалів все той же «сірий нал» і не мати жодного легального звороту засобів.

Добре, коли в місті більше однієї автостанції – тоді вони починають конкурувати між собою за перевізника. Але коли в місті єдиний автовокзал, це халепа: він починає всім диктувати дикі неринкові умови. Зараз держава намагається стимулювати відкриття перевізниками власних автостанцій, проте нам це зовсім не завжди привабливо. Тому ми прагнемо знаходити взаємовигідні умови зі всіма автовокзалами, з якими працюємо. Але це не легко.

Стан доріг і в цілому інфраструктури в Україні дуже далекий від європейського. Чи оцінюєте ви реальні збитки від цього?

– З точки зору ремонту автобусів це +30% до вартості експлуатації аналогичних машин в Європі. На деякі напрями ми фізично не можемо поставити хороші сучасні автобуси, бо вони зможуть зробити по них максимум 5 рейсів туди і назад, а потім встануть на дорогий ремонт. Наші найбільш комфортабельні та місткі двоповерхові автобуси сьогодні можуть працювати лише на трьох лініях: Харків, Львів і Одеса. А ось, наприклад, взимку в Запоріжжі у нас тримає курс немолодий, але міцний автобус,в якому мало електроніки та пластику, але багато міцного заліза.

– Чи є ще перспективи та резерви у відкритті нових напрямів по Україні?

– Звичайно, ми постійно над цим працюємо. Ми дуже зацікавлені у відкритті рейсів з Києва до Чернігова, проте стикаємося з великими складнощами – чернігівські власті не можуть погоджувати нам заїзди на вокзали, постійно вимагають міняти дозволи на перевезення і тому подібне. До курортного сезону, який, сподіваємося, все ж відбудеться, хочемо запустити маршрути до Маріуполя і Бердянську, лінії Харків–Запоріжжя–Дніпро–Одеса. Причому ми готові до розширення – цього року купили 15 нових автобусів.

 

КОНКУРЕНЦІЯ ЗА ПАСАЖИРА: ЗАПОРУКИ УСПІХУ

– Ви активно розвиваєте продаж квитків онлайн. Яких успіхів досягли?

– Сьогодні кожен другий квиток ми продаємо через інтернет – на сайті або в мобільному додатку. Причому ми запустили онлайн-продажі ще 15 років тому. З кожним роком популярність такої форми продажу квитків зростатиме, але максимумом в Україні вважаємо 80%.

– Яка аудиторія ваших пасажирів? Чого чекає клієнт від перевізника?

– Ми постійно прагнемо позначити і згрупувати нашу аудиторію, проте вона максимально різноманітна: фактично це все населення України. З нами їдуть і ділові люди, і бабусі з внуками, і селяни, і відпочивальники. Транспорт потрібний всім!Але як досягти того, щоб він був зручним для всіх, хто бажає ним скористатися? Саме тому ми збираємо такий набір інструментів, якостей, показників перевезення, щоб бути до вподоби кожному пасажирові. Перш за все це комфорт і безпека. Всі наші автобуси сучасні та справні, обладнані кондиціонерами, туалетами та розважальними системами, мають на борту швидкісний Інтернет і безкоштовні кофемати.

– Як часто попадаються проблемні пасажири?

– Уявіть собі – щодня! Звичайно це громадяни в неабиякому підпитку: на жаль, у вітчизняному менталітеті вже багато рокiв вважається, що саме алкоголь кращим чином скрасить поїздку. Доходить до того, що відверто нетверезі пасажири буквально лягають під колеса автобуса, коли водій відмовляється їх пускати в салон! А поліція чомусь розводить руками: вона майже завжди відмовляється вважати автобус громадським місцем і заявляє, що п’яний в салоні – суто проблема перевізника.

– Як нині справи з вандалізмом?

– Сьогодні ми практично вирішили цю проблему, встановивши в кожному автобусі по кілька камер спостереження, які працюють в онлайн-режимі. Раніше були випадки, коли деякі підприємливі громадяни примудрялися демонтувати дисплеї розважальної медіасистеми. Але що з ними робити далі, адже вони непрацездатні без спеціальної програмної оболонки!

– Чи конкуруєте ви з іншими видами транспорту – із залізницею, авіацією?

– Обов’язково! Причому сьогодні, в коронавірусну епоху, наш основний конкурент – особистий автотранспорт. У кожного з видів транспорту є свої переваги та свої види боротьби: хтось кік-боксер, хтось важкоатлет. Ми намагаємося знайти виграшні рішення по завоюванню пасажирів. Колись ми перемагаємо в цій гонці, колись – програємо, і це нормально.

– В чому виграє ваш пасажир, наприклад, у порівнянні з авіацією?

– Давайте рахувати час подорожі по дорозі з Києва в Одесу. Щоб дістатися до столичного аеропорту, вам зазвичай знадобиться не менше півтори години. Ще стільки ж потрібно в терміналі на проходження всіх процедур контролю. Політ – від посадки в літак до виходу з нього – теж займе аналогічний час. Нарешті, потрібно ще виїхати з аеропорту в Одесу. Поїздка на нашому автобусі займе практично ті ж 6,5–7 годин – проте, думаю, без метушні та проблем. І при цьому наш «бізнес-клас» – поїздка в автобусі VIP-класу – втричі дешевше перельоту звичайним економом. А перевезення багажу у нас і зовсім безлімітне. Ось вам і виграш!

Информация предоставлена в порядке ст.10 Конституции Украины и ст. 6 Закона Украины О национальных меньшинствах в Украине